Дорослі, які знають і, найголовніше, дотримуються цих правил, відчувають набагато менше труднощів у вихованні дітей.
Після появи дитини (неважливо, перший це дитина, п’ятий онук чи перший правнук) дуже важливо, щоб дорослі члени сім’ї домовилися між собою і виробили єдину систему виховання нового громадянина суспільства. Це дозволить уникнути ситуації, коли у семи няньок дитя без ока і цілком некеровано. Адже прабабусині методи виховання суперечать бабусиним, а бабусині – принципам і методам виховання, яких дотримуються батьки дитини.
Домовитися швидше і уникнути серйозних проблем при вихованні улюбленого чада допоможе дотримання 7 основних правил виховання.
Правило 1. До кожної дитини – свій підхід
Всі діти різні. Навіть однояйцеві близнюки, зовні схожі як дві краплі води, можуть значно відрізнятися за характером і мати свої психологічні особливості. Саме тому метод батога і пряника, який був основним виховним методом по відношенню до однієї дитини, може абсолютно не підійти і навіть нашкодити другій дитині.
Навіть близнюків потрібно виховувати по-різному
Не «підганяйте» своє чадо під певний зразок ідеального дитини. Не «ламайте» його своїми уявленнями про те, «що таке добре», «як повинна себе вести маленька леді», «як чинять справжні чоловіки». Так ви збережете психіку малюка і свої нерви.
Краще просто поспостерігайте за дитиною і, якщо треба, відкоригуйте його поведінку. Замість того щоб тримати свого нащадка в «їжакових рукавицях», створіть умови для розкриття його внутрішнього потенціалу. Акцентуйте увагу не на негативних рисах його характеру (причепитися можна до кожного), а на позитивних, розвивайте кращі його якості.
Правило 2. Не виховуйте дитину, виховуйте себе
Немає нічого більш парадоксального, ніж батьки, які постійно з’ясовують стосунки на підвищених тонах і закликають своєї дитини бути стриманим і тихим. Ця вимога – найабсурдніше вимога в світі! Адже поведінка малюка в першу чергу визначає середовище, яке його оточує. Гени, поганий характер – все це другорядне.
Від того, в яких психологічних умовах дорослішає дитина, залежить, чи буде він успішним у дорослому житті. Якщо він оточений турботою, підтримкою та любов’ю з боку близьких, згодом він сам зможе ділитися любов’ю з іншими.
Правило 3. Всьому свій час
У перші місяці життя дитина повністю залежить від своїх батьків. Його потрібно годувати, вчити ходити, розвивати його пізнавальні здібності і пам’ять. Однак з кожним роком він все менше і менше потребує опіки дорослих. І це нормально. У якийсь момент батьки та інші члени сім’ї повинні поступитися місцем друзям.
Пізніше в життя вже дорослої дитини з’явиться кохана людина і своя сім’я, і до цього потрібно бути готовим. Потрібно розуміти, що діти – всього лише гості в життя своїх батьків. Найкраще, що можуть зробити батько і мати − вчасно відпустити свого дитини у доросле життя.
Правило 4. Дитина вчиться на своїх помилках
Методом проб і помилок дитина пізнає світ, знайомиться з основними правилами виживання в ньому. Власний досвід – найкращий вчитель.
Звичайно, дорослим не варто абстрагуватися від цього процесу зовсім. Якщо вони бачать, що дитина загрався і ось-ось може завдати шкоди оточуючим або собі, їм треба його зупинити і направити його енергію в потрібне русло.
Правило 5. Методи виховання повинні відповідати ситуації
Чи є сенс на підвищених тонах сварити дитину за те, що він із-за невдалої спроби перестрибнути через струмок розбив коліно і порвав штани? Сенсу немає. Крик – один з найгірших інструментів виховання. Криком ви тільки примусьте дитину віддалитися від вас, ще глибше піти у свої переживання.
Крик − поганий виховний інструмент
Реакції дорослих на поведінку дитини повинні бути адекватними. Не потрібно прилюдно соромити чадо за зламану чи загублену іграшку. Дитина і так засмучений, а тут ще ви зі своїми моралями.
Дайте дитині заспокоїтися і перевести дух. У спокійній обстановці вам буде легше поговорити з ним і доступно пояснити, чому не варто грати у річки, скільки потрібно працювати, щоб купити ту чи іншу річ, чому не можна знущатися над тваринами.
Правило 6. Важливо прийняти вибір дитини
Пам’ятайте: дитина – частина вас, а не ви. Якщо ви все свідоме дитинство грали у футбол, це зовсім не означає, що ваша дитина повинен захоплюватися цим видом спорту. Якщо ви обожнюєте класичну музику, це не означає, що ваш спадкоємець також повинен захоплюватися Шубертом.
Дитина − окрема особистість зі своїми інтересами і захопленнями. Дайте йому розкритися, не змушуйте його відмовлятися від, на ваш погляд, «дурних і абсолютно непотрібних» занять. Ніхто не знає, як складеться життя. Цілком може таке статися, що його дитяче захоплення, наприклад, колекціонуванням, в майбутньому стане основним видом його професійної діяльності, яка буде приносити непоганий дохід.
Правило 7. Позитивний настрій − наше все
Емоції і настрої заразливі. Якщо ви то і справа приходите з роботи втомлений і розлюченими, не дивуйтеся, що і ваші діти виявляють агресію.
Як би не було складно, постарайтеся всі негативні емоції залишати за порогом своєї квартири, «включайте» позитивний настрій та діліться ним з своїми близькими.
Залишайте поганий настрій за порогом своєї кваритиры
Своїм прикладом навчайте дітей ставитися до життя позитивно, зберігати бадьорість духу навіть в самих складних життєвих обставинах, не зациклюватися на своїх проблемах і завжди йти вперед.
Успіхів вам у нелегкій справі виховання дітей!