Метод дихальної гімнастики, розроблений С. М. Івановим, заснований на поєднанні фізичних і дихальних вправ. Завдяки такому комплексному підходу оздоровлення людини, хворої на бронхіальну астму, відбувається не тільки на фізичному, але і на психологічному рівні.
Основні принципи
Відмінною рисою методики С. М. Іванова є виконання спеціальної дихальної гімнастики, сприяє видиху, відразу ж після нападу, а в період між нападами – дихальних вправ, заснованих на вимові звуків поряд із застосуванням простих гімнастичних вправ. Завдяки таким щоденним тренуванням у хворого розвивається здатність керувати своїм диханням.
Гімнастичні вправи сприяють викиду в кров великих доз адреналіну, який значною мірою зменшує, а іноді і повністю ліквідує спазми в бронхах і бронхіолах. Крім того, гімнастика має позитивний вплив на нервову систему, яка у хворих на бронхіальну астму знаходиться в легковозбудимом стані.
Дихальні вправи, пропоновані С. М. Івановим, засновані на вдиханні повітря носом і видиханні його через рот, що на рефлекторному рівні зменшує спазми бронхіол, тобто, іншими словами, у хворого розвивається носолегочный рефлекс.
Дія і ефективність
Завдяки фізичним вправам знімаються патологічні рефлекси і приходить в норму регуляція дихальної системи. При виконанні лікувальної гімнастики, поєднується з дихальними вправами, на хворого виявляється досить сильний психотерапевтичний вплив. Також дихальна гімнастика С. М. Іванову має десенсибилизирующим дією (знижується підвищена чутливість організму). Вона здатна значно полегшити симптоми під час нападу, а систематична тренування дихання допомагає хворому правильно дихати в моменти загострення.
Велику роль дихальна гімнастика С. М. Іванову грає і в профілактиці раннього виникнення емфіземи легенів, яка з часом розвивається у кожного хворого на бронхіальну астму. Саме тому її потрібно починати використовувати в комплексному лікуванні як можна раніше. Тим більше, що протипоказань до використання лікувальної дихальної гімнастики не існує: її можна призначати навіть при наявності нападів.
Вправи
Тренування дихання і виконання фізичних вправ С. М. Іванову рекомендується виконувати стоячи або сидячи. Основу дихальної тренування складають вправи на вимову звуків на повільному видиху. Завдяки таким вправам у хворого виробляється вміння керувати процесом дихання, поліпшується вентиляція легенів і стабілізується психічний стан.
Найпростіше і рекомендований багатьма фахівцями вправа: на глибокому вдиху розвести руки як можна ширше, потім схрестити їх перед грудьми, взявшись за передпліччя, стиснувши грудну клітку і злегка нахилившись вперед. Потім зробити повільний видих з вимовою певних звуків.
На початку заняття рекомендується вимовляти С, З, Ш і Щ, після цього – Ж і Р, а в самому кінці – основні літери дихальної тренування: у, е, і, о. Звуки з першої зазначеної групи рекомендується вимовляти протягом 6 секунд, а дійшовши до голосних, потрібно збільшити тривалість вимови до 20 секунд.
Після набуття певних навичок по управлінню своїм диханням, коли вимова окремих звуків протягом 15 секунд не викликатиме ніяких труднощів, можна переходити до наступного етапу дихальної гімнастики. Він передбачає вимову на одному видиху звукових сполучень, що складаються з двох, а з часом – із трьох літер.
Після того, як буде освоєно вимову трьох звуків, необхідно почати тренувати «озвучування» голосних літер, також на видиху, але вже з перериванням вимови приблизно посеред видиху. Наприклад, ПрОООООО; ДрУУУУУ; МрУУУУУ і т. д. Приставки з приголосних (Ін, Пр, К, Хр тощо) значно полегшують вимова голосних букв.
Заключний етап тренування дихання складається з вправ на вимову одного-двох звуків з посиленням в середині: ззззЗЗЗЗЗззззз, ХрооооООООоооо, ДраааааААААааааа і т. д.
Щоб трохи оживити заняття, фахівці рекомендують не виконувати чотириразове повторення одного звуку, а використовувати чотири різні літери або їх поєднання: ССССССС, ЗЗЗЗЗЗЗЗ, ШШШШШШШ, БрИИИ, ВрЕЕЕЕЕЕЕ, ДрООООООО, ПрУУУУУУУ. Крім того, можна складати комбінації голосних і приголосних букв: ГрАААААААА, ЖЖЖЖЖЖ, ПрИИИИИИ, РРРРРРРР.
Деякі рекомендації щодо виконання
Виконання дихальних вправ за методом С. М. Іванова вимагає використання нефорсированного вдиху і особливо видиху. Під час вимови необхідно «тягнути» останній звук дуже повільно і так довго, наскільки вистачить дихання. Необхідно виробляти звичку вдихати і видихати через ніс, з використанням носолегочного рефлексу. При цьому слід контролювати, щоб при видиху живіт був постійно втягнутий.
Основна частина занять включає, як правило, від 6 до 12 вправ, при цьому на дихальні вправи повинно відводитися трохи більше половини всього часу тренування. Займатися потрібно на свіжому повітрі, а в холодну пору року – в добре провітрюваному приміщенні. Кожну вправу рекомендується виконувати максимум 4 рази і тільки в повільному темпі. Виняток становлять вправи для невеликих м’язових груп, в яких допускається швидкий темп. Паузи між вправами становлять 40 – 60 секунд.
В процесі виконання дихальних вправ функції діафрагми та черевного преса поступово поліпшуватися, а життєвий об’єм легенів з часом значно збільшиться.