Безпліддя: де шукати причини

У цій статті ви дізнаєтеся:

• Психогенне безпліддя
• Основні причини психогенного безпліддя
• Хвороба розумних людей

Планування дітей на сьогоднішній день – поширена практика. Молоді люди готуються до нового етапу свого життя з повною відповідальністю. Проходять необхідне медичне обстеження, ведуть здоровий спосіб життя, п’ють вітаміни. Але трапляється так, що довгоочікувана дитина не поспішає. Минають місяці, роки і ситуація не змінюється. Життя перетворюється в зал очікування.

Зіткнувшись з проблемою зачаття, жінка і чоловік починають відчувати себе неповноцінними, уразливими, часто звинувачують один одного в невдачах, в недостатньому бажанні народити дитину. Мрія стати батьками може перетворитися в нав’язливу ідею і зіпсувати навіть найтепліші стосунки між подружжям.

Жінки починають ходити по ворожках, до шаманів, йдуть з головою в релігію, нетрадиційні методи лікування, а також намагаються всіляко проконтролювати процес зачаття за допомогою тестів на овуляцію і близькістю тільки в «підходящі» дні.

Чоловікам властиво замикатися, присвячувати себе повністю роботі, хобі і робити вигляд, що проблема їх не стосується.

У сім’ї починається розлад. Сексуальне життя перетворюється на тяжку працю, йде ніжність і ласка. З-за нездатності поговорити про наболіле, люди потихеньку віддаляються один від одного і намагаються пережити свою біль в самоті. Виходить замкнуте коло. Здається, що щастя повернеться в сім’ю лише з довгоочікуваними двома смужками.

Психогенне безпліддя

Чому ж абсолютно здорові люди стикаються з проблемою зачаття?

На жаль, з кожним роком збільшується кількість пар страждають безпліддям. Лікарі називають безплідними ті пар репродуктивного віку, які при регулярному статевому житті протягом 1,5 років не можуть завагітніти. Низка аналізів, дороге лікування і навіть спроби штучного запліднення можуть не давати результатів. Буває так, що лікарі, виключивши медичні причини, говорять про психогенне безпліддя і рекомендують звернутися за допомогою до психолога, який спеціалізується на вирішенні проблем такого роду.

Психологи безпліддя відносять до психосоматичним захворюванням. Справа в тому, що репродуктивна система у 99% залежить від психіки. Безпліддя – єдине психосоматичне захворювання, яке не приносить шкоди організму. Без репродуктивної функції наш організм життєздатний. Фактично з таким діагнозом людина може прожити щасливе життя. Захворювання в даному випадку виступає як захисний механізм.

Психіка і тіло працюють як єдине ціле. Мозок подає сигнал тілу: «не хочу», «не готовий», «не час», «не з ним/з нею», «небезпечно» і тіло блокує репродуктивну систему.

Основні причини психогенного безпліддя

Звичайно ж, причини, за якими психогенне безпліддя з’являється в житті конкретної пари завжди унікальні.

Але все ж можна виділити деякі з них:

Стрес. При постійній тривозі виробляється велика кількість гормону кортизолу, який значно знижує шанси завагітніти.

Негативні установки. Можливо, мама або тато згадували про батьківство як «непосильну ношу», «тяжка праця» і «обмеження можливостей». Ця ідея могла твердо вкоренитися в голові і перетворитися на установку, яка «захищає» свого володаря.

Страхи. Джерела страхів, можуть бути як з дитинства, так і придбані протягом життя. Наприклад, нерожавшим жінкам не бажано бути присутнім на пологах, це може викликати сильний страх.

Негативний досвід з дитинства. Непрожиті образи на власних батьків і дитячі травми можуть стати причиною психогенного безпліддя. Народження дитини завжди оголює наші душевні рани, і людина несвідомо прагнути уникнути цього.

Відносини з партнером. Часті конфлікти з чоловіком можуть бути лише верхівкою айсберга, за якими ховається недовіра, невпевненість у партнері, незадоволеність сімейним життям.

Хвороба розумних людей

Також варто зауважити, що психогенне безпліддя – хвороба розумних людей. З цією проблемою зіштовхуються люди, які прагнуть контролювати і планувати своє життя і життя навколо себе. Така людина прагне розв’язати завдання у що б то не стало, і вагітність тут виступає як самоціль. Як спосіб довести, що «я можу». Надмірний контроль завжди викликає напругу.

Спробуйте сильно стиснути в руці ручку і написати «Я хочу дитину». Як вийшло? Так само і з зачаттям: коли ми напружені, ми надсилаємо мозку сигнал «небезпечно!», а мозок посилає сигнал репродуктивній системі «зараз не найкращий час для продовження роду, організм не зможе виносити, народити і вигодувати».

Тому найкращим рішенням, буде розібратися в своїх власних внутрішніх суперечностях і сумнівах, на час перестати планувати вагітність і зосередитися на тому, що приносить справжнє задоволення. Завдання – розслабитися і дати сигнал своєму організму, що ви в безпеці і готові стати батьком. Дуже часто такі прості на перший погляд, поради дають результат, і довгоочікувана дитина з’являється в сім’ї.