Стрес і депресія – це терміни з дорослого світу, який наповнений складними ситуаціями і постійною взаємодією з великою кількістю людей. Тому, коли у дитини виявляються типові ознаки стресу, батьки зазвичай списують все на капризи, не приділяючи проблемі особливої уваги. Але ситуація може погіршитися і результатом стане депресія або нервовий зрив. Як допомогти дитині впоратися з проблемою?
Як виникає стрес?
Майже кожен чоловік, який переживав стрес, розуміє, що цей процес не тільки психологічний, але і фізіологічний. Дитина, відчуває позитивні або негативні переживання, може не тільки сумувати чи плакати, але і втратити голос або покритися кропив’янкою.
Дитячий стрес, як і дорослий, проходить три стадії:
1) Тривога. Це не завжди можна помітити, якщо не спілкуватися з сином або донькою регулярно і не мати уявлення про те, що відбувається в їх житті. Дитина відчуває тривогу, коли стикається з перешкодами, страхами, неприємними ситуаціями. Стрес змушує організм зібратися, включити всі захисні резерви і почати боротися з загрозою.
2) Боротьба. Організм чинить опір, намагаючись самостійно впоратися з обставинами.
3) Апатія (депресія, нервовий зрив, інші наслідки). Виникнення такої ситуації говорить, що організм використав свої психологічні і фізіологічні запаси, дитині потрібна допомога.
Із-за недостатнього життєвого досвіду дитина частіше переживає стресові ситуації. Йому здається, що будь-яка проблема може призвести до жахливих наслідків, з якими він не впорається.
Наприклад, іспити. Перша стадія стресу може проявитися у вигляді агресії до близьких, безсоння, відсутність настрою. У другій стадії підліток почне пручатися і буде займатися підготовкою до іспиту вдень і вночі, ігнорувати домашні справи та хобі або замкнеться в собі, закине навчання і перестане вести свою звичайну життя. У третій стадії можуть виникнути різні зміни, починаючи від депресії і закінчуючи втратою голосу, підвищенням температури, блюванням або втратою свідомості.
Як зрозуміти, що дитина відчуває стрес?
Уважні батьки легко помітять, що дитина переживає якийсь негативний досвід. Зазвичай починаються зміни з змін в розміреному перебігу підліткової життя. Син або дочка стають ніби чужими, батьки не впізнають їх, але часто списують проблеми на перехідний вік.
Психологічні прояви стресу
Фізіологічні прояви стресу
Нові страхи, фобії
Часті застуди, запаморочення, непритомність
Дратівливість, агресія
Підвищення температури, кропив’янка, набряки
Метушливість або загальмованість
Нервовий тик, тремор, судоми
Погіршення швидкості мислення
Покусування губ, нігтів, прядок волосся
Зниження концентрації
Випадання волосся
Відсутність бажання щось робити
Відмова від хобі та розваг
Якщо ви помітили якийсь із цих ознак у своєї дитини, то варто поговорити з ним по душах і запропонувати допомогу.
Пам’ятка для батьків: екзаменаційний стрес у дітей
Дитина, з-за відсутності багатошарового негативного життєвого досвіду, має не такі глибокі переживання, як доросла людина, що має зону відповідальності і зобов’язання перед іншими людьми. До того ж, дитина ще відчуває захист батьків, тому чи тато допоможуть йому впоратися з психологічними проблемами:
1) Підтримуйте дитину. Він повинен постійно відчувати вашу участь, чути слова любові, похвалу.
2) Переглянете дитячий раціон. Додайте в нього фрукти, горіхи, рибу – це підживить мозок і допоможе впоратися з переживаннями, мобілізувавши приховані резерви організму. Не відмовляйте дитині в солодощах, вони активізують вироблення ендорфінів; достатньо одного тістечка або декількох цукерок в день.
3) Більше розмовляйте з сином або дочкою. Не вчіть, не наполягайте, а базікайте про все на світі. Часто, під час стресу, дитина замикається в собі і думає, що близькі в ньому розчаруються, якщо він не впорається з іспитами. Батькам потрібно м’яко пояснити, що це випробування не найголовніше в житті і ніяк не вплине на стосунки в сім’ї.
4) Запропонуйте свою допомогу в підготовці. Але робіть саме те, що просить дитина; не варто наполягати на своїх методах або тиснути на підлітка. Батьки можуть збирати інформацію, систематизувати її, виступати в ролі потенційного екзаменатора. Якщо дитина побуває в ситуації, що її лякає, на іспиті він буде себе почувати впевненіше.
5) Створити умови для навчання та відпочинку. У дитини має бути комфортне місце для підготовки до іспиту, хороший світло і відсутність подразників. Але й про відпочинок можна забувати; перед іспитами бажано гуляти хоча б раз в день, щоб мозок відпочивав, а рівень стресу знижувався.
6) Стежте за своїми емоціями. Часто батьки самі не помічають, як загострюють ситуацію і підвищують рівень стресу в житті дитини. Не кажіть про важливість іспиту, про те, що вирішується доля дитини; не погрожуйте і не тисніть.
Предэкзаменационная пора – ідеальний час, щоб зміцнити емоційний зв’язок з підлітком. Якщо батьки все роблять правильно, не метушаться, не панікують, швидше за все, дитина буде і далі ділитися з ними своїми проблемами і переживаннями.