Зараз мами й тата рано задаються питанням: «Як навчити дитину читати?». Одні водять дітей на розвиваючі заняття, інші намагаються добитися результату своїми силами. Я належу саме до другої категорії і сьогодні поділюся з вами своїм вдалим досвідом.
Багато батьків хочуть самі навчати своїх дітей рахувати, читати і навіть писати якомога раніше. У одних хлопців все йде легко, а в інших – з працею. Однак мамам і татам цілком під силу перетворити навчання в цікаву і захоплюючу гру.
Дітям різного віку дуже важливо все робити руками, так вони краще запам’ятовують. Крім того, при цьому працює дрібна моторика рук, розвиток якої так необхідно для розумового росту дитини. Тому пропонуйте малюкам якомога більше активних дій.
Розповім, в які ігри я грала зі своїми дітьми, коли вчила їх читати.
Раз буковка, два літера…
Вже в півтора-два роки малюкам можна показувати букви на картках і називати їх. У нас були картонки із зображеннями тварин або предметів упереміш з літерами. Багато образи вже були їм знайомі, і вони з великим інтересом вказували на них. Картки з новими буквами я додавала поступово – давати все відразу безглуздо.
Дуже важливо навчити дітей розрізняти звуки і букви. Адже вони не розуміють, чому «ем» і «А» буде «МА», а «Бе» і «А» буде «БА». Я вчила малюків, що буква «М» позначає звук «М», а не «ем» або «Ме». Коли дитина почне дізнаватися кілька букв, їх можна буде «будувати» з дерев’яних блоків, викладати з лічильних паличок, камінчиків, малювати пари літер разом на листку паперу, на піску, на асфальті.
Зображуючи букви, ми грали в «перетворення» і «перевертні»: була літера «Л», а стала буквою А, була буква «Е» – повернули її, і стала вона буквою «Ш». Можна і самим зображати літери: руки в боки – літера «Ф», руки в сторони – літера «Т». Це і зарядка, і навчання. Діти люблять також знаходити букви в навколишньому світі: гілочка схожа на літеру «У», сушка на букву «О» і т. д. Всі ці ігри захоплюють малюка і вчать нестандартному мисленню. Тільки не забувайте, що дошкільник – ще не учень, тому нехай ігри тривають до тих пір, поки це цікаво дитині.
Вчити дітей поєднувати букви у слова я почала вже років з трьох. Якщо дитина не хоче або не розуміє, чого від нього хочуть, то не квапте його, спробуйте через півроку, рік, а поки займайтеся літерами, більше читайте для нього. У кожної дитини свій вік, до якого він починає читати. У моїх дітей бувають періоди, коли вони не показують ніякого результату, а потім раптом роблять різкий стрибок у розвитку!
Веселі склади
Коли я розуміла, що дітям це буде цікаво, ми приступали до розриву. Я користувалася словографом: на шматок щільного картону робила 8 горизонтальних прорізів (по 4 в ряд), через них продевала стрічки з паперу, на яких писала літери.
Можна не всі, а тільки найбільш популярні. Я першу і третю стрічки робила з приголосними буквами, а другу і четверту – з голосними. Ось і все, можна становити слова з чотирьох букв: «мама», «тато», «діда», «баба». Обов’язково показувала дитині як, змінюючи одну букву, можна отримати нове слово: «мама» – «рама». Моїм дітям дуже подобалося самим тягнути стрічки і складати свої слова. Це принесло їм багато задоволення, так і фантазію допомогло розвинути!
Ще ми грали в «рибалку». Ця гра розвиває координацію рухів, до того ж таку гру можна приготувати разом з дітьми. Вони з кольорового картону вирізали рибок, я продевала в них скріпку і писала на кожній рибці склад. Діти складали рибок в яку-небудь посудину.
Вудку ми робили з ватної палички і канцелярської скріпки, зігнутої у вигляді гачка. І приступали до риболовлі! Витягували рибку з «річки» і з отриманих складів складали слова. Хто більше слів склав, той і виграв. А переможці отримували золоті, срібні та бронзові медалі (гуртки картону, обклеєні папером).
Коли мої діти вже навчилися читати, я стала розповідати їм про наголос, інтонацію і т. д. Я уважно стежила за поставою дитини і гарним освітленням у кімнаті при читанні. І звичайно, ніколи не забувала хвалити дитину за його працю і проявлену допитливість!
І останнє, рахуйтеся з інтересами вашого малюка. Дітки настільки різні, що дитині саме зараз, може бути, нецікаво вчитися читати, йому важливіше будувати башточки або просто грати з машинками або ляльками. А адже це теж необхідно! Так що наше завдання як батьків – ненав’язливо показати дитині, як багато у світі цікавого і важливого, але ні в якому разі не заважати йому спокійно рости і розвиватися так, як йому потрібно.