В місяць, два, три, півроку, рік? Ні! Тоді, коли він знаходиться ще у мами в животику! “Навіщо?” — запитаєте ви. Багато людей навіть немовля сприймають як неусвідомлене безглузде істота, а що говорити про “плід” — внутрішньоутробному дитину. Насправді все не так. Малюк не тільки народжується усвідомленим людиною, яка все розуміє, відчуває і аналізує, але ще будучи у мами в животі він виховується й пізнає життя. Спілкування мами і дитини під час вагітності надзвичайно важливо для формування позитивних, гармонійних, довірчих відносин, коли дитина народиться і буде підростати.
Читання малюкові казок – прекрасний метод такого спілкування. Маленький чоловічок знайомиться з маминим голосом, його інтонаціями, настроями (залежно від змісту казки). Напевно казки, які малюк чув, живучи в матці, в майбутньому будуть чинити на нього благотворний, заспокійливий вплив, як і музика, яку мати слухала під час вагітності.
Я почала читати синові, коли була, здається, на п’ятому місяці. З початку Пушкіна, т. к. зустрічала інформацію, що казки Пушкіна найкраще впливають на внутрішньоутробного малюка. Потім купила у книгарні збірник віршів і казок від народження до трьох років, книгу Бажова, і понеслося… Будучи вагітною, я читала Серафиму і вдень, і ввечері, коли був настрій — щодня. Пам’ятаю, коли закінчилися казки, перейшла на міфи і легенди різних країн світу – знову-таки чула, що чим більша різноманітність жанрів ви представите маленькій дитині, тим краще.
У цьому ж режимі ми продовжили жити після народження. Нам не вистачало книг! Маршак, Чуковський, Барто, Пушкін, Єршов, Жуковський, Крилов (з його байками), Толстой (з дитячими оповіданнями і казками), Сутеев, російські народні казки, казки інших народів світу, найвідоміші казки зарубіжних авторів – все це за два роки прочитано вздовж і впоперек по кілька разів. Зараз на черзі Усачов і енциклопедія “неймовірні факти”. Як бачите, ми ніколи, навіть у самому-самому маленькому віці не обмежувалися “Репкой”, “Колобком” і “Курочкою Рябий”. Пам’ятаю, в перші дні після пологів освежала в пам’яті книгу “Підсвідомість може все”. І сисному цицю Серафиму читала вголос за компанію.
Звичайно, дуже важливо, щоб батьки самі любили читати. Для мене книга – це не тільки найкращий подарунок на день народження, але і святиня, з якою потрібно поводитися дуже дбайливо і акуратно. Саме таке ставлення до джерела знань і свою любов до читання я прищеплюю синові з перших місяців життя в животі і поза його. Адже потім, в майбутньому, неможливо змусити дитину полюбити книги. Пристрастю до читання можна тільки “заразити”, показуючи відповідний приклад.
Зрозуміло, наш малюк дуже любить книги. Для нього це майже такий самий кращий подарунок, як і для мене. Він любить розглядати картинки, любить, щоб йому читали, вже давно я залишаю його з книжкою один на один, і знаю, що книга буде в цілості й схоронності. Він надзвичайно акуратний – настільки, наскільки може бути акуратний з книгою дитина в два роки. Ніколи, навіть у період, коли дітки все тягнуть до рота, я не дозволяла рвати книжки, обсмоктувати і м’яти (навіть картонні, дитячі). Відволікала синочка і тихенько заміняла книжку на іграшку, і все.
Якщо ви не читали своїй дитині казки під час вагітності, починайте робити це зараз, як можна раніше! Адже з народження дитині теж дуже важливо чути людську мову, причому розумну, красиву. Чути як можна більше і частіше, і літературні твори в цьому кращі мамині помічники. Читайте немовляті всі жанри: від народних потішок та примовок до оповідань і поем! В майбутньому це окупиться сторицею вам: дитина не тільки рано почне говорити, збагатить свій словниковий запас, але і буде йти з книгою по життю! Удачі вам!
Фото: Дмитро Микитенко