Я завжди любила творчу ручну роботу. З дитинства: гурток м’якої іграшки, вишивка, дитяча художня школа… Закінчила художньо-графічний факультет, пристрастилася до живопису. А потім вийшла заміж, народилися діти. І не просто діти, а п’ять дітей! І понеслося: робота, підробітки, «шабашки»… Звичайно, моя професійна діяльність завжди була так чи інакше пов’язана з мистецтвом, але про вільне, самостійне творчість навіть думати було ніколи. Та й незручно якось. Що мені, зайнятися нічим? Так минуло більше двадцяти років.
І ось тепер діти виросли і вже не вимагають стільки уваги. А у мене, особливо за роки роботи в театрі, накопичилися унікальні знання і вміння, які так і не терпиться застосувати.
Але от біда, з віком сил стає все менше. Та й мізки працюють не гірше, а як-то…повільніше. Що ж робити?Які ресурси задіяти, щоб плани і мрії здійснювалися без шкоди для здоров’я?
Останнім часом мене це дуже цікавить: раджуся з колегами, з тими, хто, як і я, заробляє ручним художньою творчістю, читаю, аналізую. І в результаті виявила кілька «чорних дірок», що поглинають нашу енергію. Хочу поділитися з тими, кому цікаво. А ще дуже сподіваюся на відгуки і поради в коментарях:) Отже, почнемо.
1. Чорна діра пустослів’я.
Люди дуже люблять спілкуватися. Особливо в понеділок. Ще б, адже вони не бачили вас цілих два дні, скільки новин накопичилося! Ваша колега розповість вам, скільки домашніх справ вона встигла зробити. Що сказала їй подруга в лазні, і що та їй на це відповіла. Який серіал вона почала дивитися. Вона хороша людина. Вона не здогадується, що вам нецікаво слухати про подругу і ви не любите такі серіали. Вам шкода її засмучувати, тому терпляче слухаєте. І це ще не вступила в бій важка артилерія — плітки і пересуди. Але найгірше, коли вас втягують в безглуздий, виснажливий спір. Ви сидите мовчки, терпіть. Чи говорите: Можливо, ви праві. Хай буде по-вашому. Але з робочого місця не піти, і слухати те, що вас не цікавить і стомлює, не хочеться…
Я знайшла для себе простий вихід — аудіоплеєр. Якщо я відчуваю себе втомленою або необхідно зосередитися — одягаю навушники. Колеги давно звикли і не ображаються.
2. Небезпеки звукового фону.
Ще одна «чорна діра», схожа на попередню.
– Як ти можеш працювати в тиші, це ж нудно? — запитують приятельки. — Так і дурні думки в голову лізуть.
Ну щодо думок можна посперечатися:) Що ж стосується звукового фону… У нас в майстерні постійно працює радіо. Звичайно, жарти Російського радіо можуть іноді потішити, але слухати їх завзяту балаканину цілий день я не завжди готова. Навіть невинна пісня, що лунає з приймача, але «не на твоїй хвилі», може вибити з колії. А вже телевізор! Справа не в тому, про що там говорять, а в тому, як кажуть. Телеведучі прагнуть подати інформацію як можна ефектніше: виражаються хльостко, надто емоційно. Одна і та ж новина повторюється багаторазово. В результаті розумієш, що час витрачено, а так нічого цікавого і не дізналася. Це ж можна сказати і про ток-шоу. Слухаємо, співпереживаємо людям і подіям, які не мають до нас ніякого відношення… Чи, може, я одна така чутлива до емоційних перевантажень? Так чи інакше, знайшла для себе вихід: телевізор не дивлюся. Зовсім. А щоб не було нудно за монотонної кропіткою роботою вдома, дивлюся фільми в інтернеті або слухаю аудіокниги.
3. Сова чи жайворонок.
Я — виражена сова. Люблю працювати вечорами і відпочивати вранці. Але ось тепер думаю, може це просто погана звичка? Влітку в Росії тепер не переводять час. Світає дуже рано. Вже в 4 ранку засклену веранду нашого будинку, де я працюю в теплу пору року, заливають сонячні промені. Не знала, що так приємно працювати рано вранці, коли тихо і весь будинок ще спить…Тоді й відпочивати ляжеш раніше, що, за словами лікарів, набагато корисніше. А замість ранкової розминки можна прополоти квітник. Думаю, сюди ж можна віднести режим харчування, але це окрема тема.
4. Примусове рух.
Ще одне дивовижне спостереження. Наприкінці року у мене, як завжди, було багато роботи. Дуже багато. Я купила вітаміни і як могла, намагалася берегти сили. Живу в невеликому місті і, по можливості, скрізь намагаюся ходити пішки. А тут подумала: по дорозі з роботи пройду кілька зупинок по засніженому місту і захочу спати, а мені ще ляльок шити. Краще вже на автобусі. Виявилося, не краще! Нестача свіжого повітря і руху позначилися дуже швидко. Поправилася, з’явилася скутість у суглобах. Тепер знову переходжу до рухливого способу життя. І ще: як не шкода витрачати час на інші справи, все ж необхідно відволікатися. Хоча б на ту ж роботу в саду. Ці паузи, коли не просто не працюєш, а робиш щось інше, не менш творча, але зовсім інша — дуже корисні.
5. Порядок на столі і в думках.
Як відомо, творчі натури порядок не шанують. Зізнаюся чесно, до недавнього часу не підозрювала, скільки часу і сил економить порядок зберігання інструментів і матеріалів, як важливо продумувати їх розташування в процесі роботи! Щоб не тільки не мучитися пошуками загубився клаптика, але і просто не робити зайвих рухів! Зручне робоче місце, а в перспективі — зручна майстерня! І, звичайно, ретельне планування роботи, всіх операцій, аж до походів в магазин за тканинами.
Шановні майстри, а як ви організуєте свою роботу, з точки зору економії сил? Буду рада, якщо поділіться своїми секретами плідної роботи і правильного відпочинку.
