Мене звати Тетяна, мені 28 років і три місяці тому я вперше стала мамою. З усією чесністю можу сказати, що це одночасно найщасливіший і самий складний час. Відчуття нового життя, радості материнства і разом з тим – хронічний недосип і втому.
Незважаючи на те, що пологи пройшли добре і природно, малюк виявився неспокійним. Він часто плакав і вередував, міг кричати цілодобово без зупинки, а мене не покидало відчуття того, що в інших матусь діти ведуть себе інакше, спокійніше. Сплять більше, їдять краще, посміхаються частіше. І тільки після довгих походів по лікарях я змогла заспокоїтися і переконатися, що з моїм немовлям все в порядку. А якщо комусь і потрібна допомога, то лише мені самій.
Один досвідчений педіатр так і сказала: дитина заспокоїться, коли Ви самі перестанете нервувати. Але як тут не хвилюватися і не засмучуватися, якщо часу ні на що не залишається, коли вимотують нічні годування, чекають гори прання і прасування, немає сил на приготування обіду, а чоловік незадоволений тим, що ми практично не проводимо час разом. Чого вже говорити про те, як виглядаю я сама і що я відчуваю.
Повільно, але вірно така рутина несла мене в глибоку післяпологову депресію. Я прокинулася, коли побачила в дзеркалі осунувшуюся, не расчесанную жінку з зарослими бровами, в испачканном і витягнутому халаті. Я навіть не пам’ятаю, я чистила зуби в той день, чи ні. Всі мої сили йшли на те, щоб заколисати дитину, яка плаче і встигнути запустити пральну машину до того, як він прокинеться. І тоді я вирішила, що треба змінювати себе, своє ставлення і настрій, інакше я просто рухну від безсилля. Мені допомогли вісім простих кроків до того, щоб не впасти в післяпологову депресію. Вісім елементарних правил, легких у виконанні, але по краплі змінюють мою повсякденність.
Крок 1: Домашня одяг теж може бути красивою
Чесно кажучи, я й забула, коли востаннє купувала собі гарну сукню по фігурі. Дев’ять місяців в безформних сарафанах і светрах вбили в мені любов до жіночним силуетах і яскравим принтах. Але якщо найближчим часом сукні на вихід, офісні костюми мені не знадобляться, можна обзавестися гарною домашньої одягом: затишними і яскравими костюмами, халатами з приємної тканини, смішними піжамами.
Не забудьте про взуття! Домашні тапочки або балетки теж можуть бути дуже жіночними і модними. Для холодного часу року у мене є затишні і стильні уггі, на літо – світлі шльопанці з квітковим орнаментом. Сюди ж можна віднести шкарпетки і гольфи. Купіть собі кілька нових пар. Це теж підніме настрій. До речі, якщо у вас немає можливості пройтися по магазинах, можна оформити замовлення в інтернет-магазині з кур’єрською доставкою. Я так і роблю.
Крок 2: Нове нижня білизна – шлях до впевненості в собі
Як тільки у мене з’явилася перша можливість хоча б ненадовго залишити дитину з бабусею і зайнятися шопінгом, я відправилася в магазин нижньої білизни. Молоді матусі знають, як змінюється фігура після пологів і як годівля впливає на її особливості. Тому пара-трійка нових комплектів білизни: простих з бавовни, спортивного стилю або ажурного – обов’язково знадобляться і додадуть впевненості в собі.
Добре пам’ятаю, як продавець у магазині наполегливо радила вибирати моделі помолодежнее. Звичайно, це справа смаку, але, будучи матусею, хочеться пам’ятати, що зовсім недавно ти була ще молодою дівчиною.
Крок 3: Косметика і гігієна – вибираємо нові аромати і марки
Мало хто користується в декреті декоративною косметикою – нема чого, нема часу і бажання. Проте всі ми щодня займаємося ранковим і вечірнім туалетом – вмиваємося, приймаємо душ, чистимо зуби. Перший час для мене це було чи не єдиною можливістю зайнятися собою – нанести крем або протерти обличчя тоніком.
І тут теж можна внести нововведення – купити дорогу зубну пасту (адже все одно її вистачить надовго), вибрати гель для душу з новим ароматом, замовити мило ручної роботи, придбати органічну косметику. Серед моїх знайомих є любительки ефірних масел, що додають у креми для обличчя і тіла. Навіть звичайне оливкове масло творить чудеса. Особливо якщо мова йде про післяпологовому відновлення шкіри. Турбота про себе і своє тіло допоможе прийняти себе і полюбити. А це практично половина справи, якщо ми біжимо від нудьги.
Крок 4: Читаємо паперові носії
Читає світ давно розділився на два табори – любителів електронних носіїв і прихильників друкованих видань. Так, електронна книга економить масу грошових коштів і мала в розмірах, не займає цілу полицю, але як приємно вдихнути аромат професійного друку, пошуршать сторінками, розглянути ілюстрації і фотографії, помацати гладку обкладинку!
Спочатку в декреті мені здавалося, що читання – це останнє, на що я можу виділити час. Але потім стала помічати, що все більше хвилин витрачається на аналіз соціальних мереж, перегляд фотографій в інтернеті, листування з подругами. Так краще я буду витрачати свої ресурси на хорошу і надихаючу літературу – класику, духовну літературу, книги з виховання дітей та інше. А ще настав той самий час, коли можна оформити передплату на улюблене видання. Тримати в руках свіжий номер, який тільки що приніс листоноша – окреме і досить рідкісне задоволення в епоху смартфонів і комп’ютерів.
Крок 5: Молитва – важлива не кількість, а якість
Якщо вже ми заговорили про духовному читанні, то не можна не згадати молитву. Цей пункт, мабуть, можна сміливо поставити і зовсім на перше місце, оскільки без духовної рівноваги не можна привести в порядок все інше.
Саме в моменти повного відчаю молитва допомагає впоратися з фізичним і душевним болем. Так, тепер вже немає можливості в повному розмірі вичитувати ранкові та вечірні правила, акафісти і канони – я кажу за себе, оскільки сповідую православ’я, але можна читати хоча б Ісусову молитву, про себе, під час годування або заколисування дитини.
Добре, якщо у вас є можливість поділитися своїми переживаннями з духівником, написати йому листа або запитати ради. Я не кажу вже про відвідини храму і участю в Таїнствах Церкви. Вважаю духовний настрій самим вірним ліками від депресії.
Крок 6: Виходити з будинку – щодня
Ми з чоловіком живемо в приватному будинку в передмісті. Я намагаюся щодня виходити на свіже повітря. По-перше, дитині обов’язково потрібні прогулянки, по-друге, зміна обстановки допомагає відволіктися.
На вулицю можна одягти красиву одяг, взяти з собою фотоапарат і познімати малюка або попросити кого-то клацнути вас разом. Я обходжуся звичайною камерою на телефон: фотографую дерева, сусідських котів, квіти та ягоди. Ці фото ми потім роздрукуємо і будемо згадувати наші перші прогулянки. Іноді дуже корисно поглянути на світ очима дитини і в найбуденніших речах відкрити для себе нові грані.
Крок 7: Завести гарний щоденник
Все наше життя складається з дрібниць. Так нехай вони будуть красивими! Записати контакти дільничного педіатра, рецепт пирога або телефон нової знайомої матусі – для цього знадобиться жіноча записна книжка. Нехай це буде не темний і огрядний щоденник (такий залишився в мене після роботи в офісі), а компактний і яскравий блокнот або кольорові стікери з красивими цитатами.
Зараз у продажу є, в тому числі, і спеціалізовані щоденники для мам, де можна записати не тільки те, як розвивається малюк, але і поділитися своїми враженнями та ідеями. Думка, написана на папері, теж допомагає впоратися з деякими проблемами, дати відповіді на хвилюючі питання. Нехай не відразу, але в процесі.
Крок 8: Не закриватися від світу
Саме після народження дитини я зрозуміла, що найближча на світі людина – це мій чоловік. До цього моменту мені було важко поділитися деякими своїми думками, чи страхами, а зараз настав відчуття, що між нами звалився якийсь бар’єр, і ми тепер точно – одне ціле.
Найбільше впевненості і наснаги додає його підтримка і віра в мене. Що б не сталося, він знаходить потрібні слова для втіхи. І тепер я розумію, що в будь-якій важкій ситуації дуже важливо не відгороджуватися від світу, приймати допомогу своїх близьких і не ховати свій біль. Неважливо, хто в цей момент поруч – мама, чоловік, старший дитина або близька подруга. Є речі, з якими не впоратися самотужки. І Господь посилає нам свою допомогу через інших людей. Так не відмовляйте їм у цьому. Можливо, завтра ви теж станете такою рукою допомоги для кого-то.