Ніл Флемінг – шкільний інспектор, який на підставі багатолітніх досліджень зробив висновок: чим сообразительнее і цікавіше дитина, тим швидше слабшає його тяга до знань і навчання. Згідно теорії Флемінга про чотирьох каналах сприйняття, з народження всі діти пізнають світ, використовуючи п’ять почуттів. Але вже в дошкільному віці один із каналів починає домінувати. Саме через нього дитині найбільш просто і доступно отримувати і засвоювати інформацію.
Традиційно програми навчання стандартні для всіх дітей. Вони розробляються з урахуванням особливостей навчального закладу, але не каналів сприйняття кожної дитини. Цим і пояснюється різна успішність діток, які в більш ранньому віці розвивалися на одному рівні. Флемінг стверджує, що подача навчального матеріалу має здійснюватися з урахуванням особливостей сприйняття: для цього необхідно комбінувати способи подачі інформації, відчуваючи різні канали і типи завдань.
Візуали: хто вони?
Дітей, що належать до візуального психотипу, легко визначити по врівноваженого характеру. Навіть в натовпі активних дітей вони віддають перевагу спокійним заняттям: читання, ліплення, малювання. Візуали найкраще сприймають інформацію в зорових образах, а тому з легкістю складають пазли, срисовывают і ліплять з образів, картинок. В шкільному віці вони приділяють багато уваги зовнішності, проявляють інтерес до модним тенденціям. У візуалів добре розвинене образне мислення та просторову уяву, вони схильні до систематизації та впорядкування отриманої інформації. Вже в ранньому віці вони показують відмінні результати при роботі з графіками, картами, діаграмами, схемами.
А ось сприймати і запам’ятовувати інформацію, сприйняту з допомогою слуху, візуалів складно. Але і тут вони знаходять вихід: роблячи замітки і конспекти, виділяючи ключові моменти квітами, вони фільтрують інформацію, вибираючи для себе головне і відсіваючи зайве.
Важливу роль для дітей з візуальним психотипом відіграють жести і міміка вчителя, наочні посібники, слайди, фільми і картки. Все це є якимись якорями для зорової пам’яті візуалів.
Аудіали: меломани і казкарі
Аудіали – люди, що живуть у світі звуків. Вони легко і швидко запам’ятовують аудіоінформацію, а також самі люблять поговорити. Відрізняються гарною фантазією, бо пишуть чудові твори, швидко запам’ятовують і виразно цитують вірші. Серед них багато меломанів, які не просто обожнюють слухати музику, але і часто наспівують її самі. Уважністю діти-аудіали не відрізняються: навіть при великому бажанні легко відволікаються на звуки. Щоб навчальний процес дав плоди, такій дитині необхідна цілковита тиша з одним джерелом інформації: викладачем.
Для аудіалів ідеальним джерелом інформації є лекції та аудіоносії. Інформацію такого формату вони швидко запам’ятовують і відтворюють із завидною точністю, при цьому вникають у суть і здатні робити свої висновки.
Оскільки аудіали легко відволікаються на звуки, вони неуважні і забудькуваті. Крім концентрації кульгає у дітей-аудіалів техніка читання і орфографія. Виправити ситуацію допоможуть курси ментальної арифметики.
Кінестетики: спробувати світ на зубок
Діти-кінестетики вивчають світ інакше: їм важливо помацати, понюхати і по можливості спробувати на смак. Їх коник – м’язова пам’ять і пластику: саме тому кінестетики показують відмінні результати у спорті. А ось навчання їм дається складно, виною всьому непосидючість і відсутність концентрації. Абстрактні поняття даються їм з трудом: вони з легкістю пишуть твори, але практично не здатні довести теорему.
У шкільній лабораторії або на уроці праці кінестетики як риба у воді. Хлопчики з цим психотипом добре майструють, а дівчатка отримують задоволення від рукоділля.
Підвищити успішність кінестетиків можна при правильному педагогічному підході: вони прекрасно справляються з дрібними дорученнями, відчуваючи свою значимість, швидко відновлюються під час невеликих перерв. Подача інформації для кінестетиків повинна бути візуальної і усній, підкріплені прикладами з життя.
Дігітали: дорослі діти
Діти-дігітали дивують своїм неординарним мисленням. Для них важливий зміст і взаємозв’язок фактів, знаки і абстрактні поняття. Реальні предмети їх мало цікавлять, а ось фантастичні фільми та книги охоплюють повністю.
Для дітей-дигиталов характерні відчуженість і інтроверсія. Вони спокійні, посидючі, добре навчаються за книгами та конспектами. Зважаючи на те, що зовнішність і фізична активність їх мало цікавлять, вони показують погані результати в спорті.
Як розпізнати психотип своєї дитини?
Хочете дізнатися, до якого психотипу відноситься ваша дитина? Нехай він представить, що опинився один у лісі. Аудитал стане розповідати про те, як шумить листя, щебечуть пташки і дзюрчить струмок. Візуал візьметься за олівці: намалює лісовий пейзаж, можливо, додасть і тварин. Кінестетик розповість про смак лісових ягід, м’який на дотик моху і свіжому повітрі, наповненому пахощами лісу. З дигиталом розмова буде короткою: малюк буде шукати можливість вибратися з лісу, причому з використанням сучасного технологічного обладнання. Візуалів важливі зорові сигнали, аудиалам – звукові, кінестетикам дотик, нюх і смак.
Використовуючи знання про психотип своєї дитини і підбираючи відповідні розвиваючі заняття, ви зможете допомогти дитині розкрити творчий потенціал, підвищити інтелектуальні можливості і успішність.