Гра – невід’ємні частина дитячої природи. У грі дитина розвивається і, в якійсь мірі, пізнає себе. Сучасні технології вже давно поділили наше життя на реальну й віртуальну. Ось і діти все рідше бігають по вулиці, граючи в «Козаки розбійники», і все частіше конкурують з віртуальними героями на теренах комп’ютерних ігор.
З одного боку, батькам зручно: сидить дитя на одному місці – не шумить, на вулиці не пропадає невідомо з ким. З іншого – лікарі досить часто стали згадувати про шкоду комп’ютерних ігор на дитяче здоров’я, що розплачуватися за комфортну тишу доводиться досить дорого.
По-перше, від сидіння в одній позі починає прогресувати сколіоз – хвороба хребта. Від тривалої концентрації уваги дитина рідше моргає, від чого розвивається «сухість» очей.
По-друге, комп’ютерні ігри негативно позначаються на психіці зростаючого організму. Під час віртуальної гри діти, як актори театру, вживаються в образ свого персонажа. Вони уявляють себе безстрашним, звикають мати «кілька життів». Виходячи на вулицю, у такої дитини притупляється почуття самозбереження. У конфліктній ситуації він навіть не намагається вирішити ситуацію мирним шляхом, в його голові вкорінюється думка, що перемагає сила. Дитяча психіка – тонка матерія. Батькам слід звертати увагу, якщо дитина став дратівливим, запальним, з’явилися напади агресії, яких раніше не було. Це говорить про те, що нервова система перезбуджується в момент «ігри-стрілялки», а потім компенсується неадекватними реакціями в побутових ситуаціях.
Не думайте, що ваша донька, выращивающая овочі на віртуальному городі, в повній психологічної безпеки. Подібні ігри вбивають здатність трудитися для досягнення якого-небудь результату. Дитина звикає: клікнув мишкою – мета досягнута – віртуальний вихованець нагодований, город політ. І коли в реальному житті починаються труднощі: не все виходить з першого разу, необхідно прикладати фізичні та розумові зусилля, дитина впадає в депресію, починаються істерики. Не варто сподіватися на характер – справа у вихованні.
Що ж можна зробити, щоб мінімізувати негативний вплив комп’ютерних ігор на розвиток школяра. Нічого нового психологи не можуть запропонувати, крім як більше часу проводити з дитиною, прищеплювати любов до читання книг, рухливим іграм, власним прикладом демонструвати захоплення мистецтвом. Організуйте сімейні ігри в мафію або монополію, робіть акцент на живому спілкуванні. Не дайте комп’ютерним персонажам виховати вашу дитину.