У цій статті ви дізнаєтеся:
- Що таке вікова криза;
- Як зрозуміти, що ви в кризі;
- Як пережити вікову кризу без втрат.
Криза – яке жахливе слово, скажете ви. Страшно навіть подумати про нього. Багато людей вважають вікової криза страшним явищем, не хочуть з ним зустрічатися, бояться в нього потрапляти. Деякі й зовсім заперечує його наявність як у дітей, так і у себе. Правда, останнім часом стали більше говорити про підлітковому кризу і кризу середнього віку. Але знань про суть криз все ж недостатньо.
Що таке вікова криза?
Віковий криза чи криза розвитку – це природний, закономірний етап дорослішання і розвитку людини. Переходячи на кожен новий етап людина переглядає свої можливості, досягнення, виявляє свій потенціал і вибирає, як йому діяти далі.
Таких етапів за життя людина проходить небагато, але вони дуже важливі. Розглянемо коротко кожен з них. Відомий американський психолог Ерік Еріксон виділяє 8 вікових криз:
На кожному етапі людина вирішує певні завдання, які суспільство ставить перед ним і стикається з внутрішнім конфліктом.
На стадії дитинства перед дитиною стоїть питання – «чи Можу я довіряти світу?». Тут, формується довіра або недовіра світу, в першу чергу, через матір.
У ранньому дитинстві дитина перевіряє «чи Можу я керувати своєю поведінкою?», «Чи я нормальна?». Внутрішній конфлікт розгортається між автономією («я можу») і сумнівами («я не можу»). Тобто, тут формується або воля до дій, або примушування до них.
В ігровому періоді дитина стикається з питаннями «чи Можу я стати незалежним від батьків?», «Як багато я можу зробити, які мої можливості?». Конфлікт між ініціативністю і почуттям провини. Від того, як вирішиться конфлікт, буде залежати поведінка людини в майбутньому – він буде щось робити, або постійно зупиняти себе.
У шкільному віці дитина відповідає на питання «чи Можу я стати настільки вмілим, щоб вижити і пристосуватися у світі?». Результатом виходу з кризи буде або компетентність і працьовитість, або почуття неповноцінності і бажання «плисти за течією».
В підлітковому віці та юності (12-21 років) людина вирішує питання «Хто я?», «Які мої переконання і позиція?». Це найскладніший період у житті людини, пов’язаний з гормональними змінами, прийняттям свого тіла і вивченням сексуальності, «приміркою» на себе різних ролей, психологічним, а потім і фізичним відділення від батьків. Виходом з цієї кризи буде своя чітка ідентичність, або ж змішування ролей.
У молодості найбільш важливі соціальні досягнення – «Чого я досяг у житті?». Виходом з конфлікту «соціальна реалізація – соціальний провал» буде свобода або розчарування.
Для дорослості більш важливе питання «чи Можу я бути близьким з іншою людиною?» та рішенням конфлікту є близькість (взаємність у відносинах з партнером) або ізоляція (нездатність до близькості).
У зрілості головне питання – «Що означає моє життя до сьогоднішнього дня? Що я збираюся робити далі?». Це період творчості і задоволень, перегляду своїх справ і захоплень і визначення подальшої діяльності. І в цей період людина або йде далі і розвивається через турботу про інших або шляхом вибору своєї справи, або стикається зі стагнацією, не приймає навколишній світ і, в результаті, стає бурчащим і егоцентричним.
У літньому віці і старості людина відповідає на питання «чи Задоволений я прожитого життям?». Важливо приймати підтримку від навколишнього світу, усвідомити і проаналізувати власне життя і підготуватися до смерті. У цей період людина інтегрує свою особистість, або ж потрапляє у відчай, безвихідь.
Як зрозуміти, що ви в кризі?
Наступ вікових криз у дітей визначати легше, ніж у дорослому віці. Завдяки безлічі публікацій з цього питання, батьки знають про особливості розвитку дітей. З кризами розвитку в дорослому віці складніше. Тут і вікові рамки більше, і ознаки більш розмиті.
Однак, по-перше, важливо пам’ятати, що:
- Криза розвитку не настає миттєво, йому є передумови;
- Криза не триває весь період (наприклад, 10 років), а трапляється в момент переходу з одного вікового періоду до наступного.
І, по-друге, вікова криза супроводжується:
- Тривогою;
- Апатією;
- Депресивним станом;
- Втратою інтересу до справ і досягнень;
- Крахом цінностей, бажанням їх перегляду;
- Бажанням повної зміни соціального оточення.
Як пережити вікову кризу без втрат?
Коли людина у кризі, він стикається зі страхом і тривогою, не розуміє, що відбувається і йому здається, що світ валиться і життя закінчена. Що ж робити?
1. Не панікувати. Будь-які процеси, які відбуваються з психікою людини в процесі розвитку, закінчуються. Всі люди проходять цей період і точно виживають.
2. Дати собі час на переживання і переосмислення. Ви не робот, щоб просто включити кнопку і робити по-іншому. Психіка повільно пристосовується до змін. У людини загострюються почуття та переживання, думки перескакують від однієї до іншої. Але важливо не тікати від цього, адже переживання реальні, а зрозуміти які вони, дозволити їм бути і в кінці – відповісти на головне питання кризи, в якому людина перебуває.
3. Заручитися підтримкою інших людей. Це можуть бути друзі, сім’я, психотерапевт, тренер. Важливо знайти людини або кількох людей, яким можна розповісти про свої переживання і сумніви. Психотерапевт, наприклад, допоможе: розібратися у вашому стані; знайти позитивні сторони; присвоїти досягнення; прийняти емоції і розділити їх разом з вами; пережити важкі почуття (страх, образу, сором, вину).
Як зрозуміти, що криза закінчилася?
Ви це відчуєте. Ви будете відчувати спокій, задоволення і підйом енергії. Вам здасться, що гора на плечах розсипалася, а ви распрямили спину і гордо крокує назустріч новому.
Вікові кризи – це частина життя, яку не можна проскочити або відкинути. Ми стикаємося з ними постійно і не варто їх боятися. Вони природні і пов’язані з переходом на новий етап життя, з новими можливостями для людини. Крім того, кризи закінчуються. Їх просто треба знати в обличчя, бути готовим до їх появи і знати, що робити для їх благополучного проходження. Адже слово «криза» набуває межі, стає об’ємним і цілком реальним, коли наповнюєш його сенсом. А коли знаєш свій страх в очі, він стає не таким і жахливим.