На своєму життєвому шляху людина проходить через безліч «дверей». Через якісь усвідомлено, через які-то немає. Уявімо, що кожен новий виток життя – це нова двері, тобто на кожен якісно новий рівень життя, ти входиш саме через таку собі ДВЕРІ. А щоб увійти в ці двері ти повинен відповідати її параметрами. ТИ повинен відповідати розмірам цієї двері, так як, повірте мені, ні одна двері не стане підлаштовуватися під ваші параметри. Якщо висота двері, в яку ти прагнеш увійти, нижче твого зросту – то тобі потрібно не соромитися трошки і прогнутися.
Деякі двері на новий рівень життя величезні, більше, ніж двері Космічного центру Кеннеді, в них, здавалося б, можна увійти цілою юрбою, але не тут то було – такі двері спробуй зрушити з місця. І до них потрібен свій підхід, потрібен, скажімо так, свій пароль.
Взагалі, двері вперед, до кращого, завжди мають свої умови: може пароль якийсь, а може необхідності, залишити за дверима весь свій вантаж, який ти тягнув багато років собою, навіть те, що тобі здавалося дуже дорогим, загалом все те, що заважає протиснутися в двері. Ну а двері, які ведуть назад, на рівень нижче – для вас будуть відкриті завжди. Абсолютно логічно, що всі прагнуть увійти в двері, яка веде до чогось кращого.
У кожної людини вже є багато, але він завжди хоче більшого і рідко задоволений тим, що у нього є. І людина стоїть перед дверима до цього більшого і намагаєшся її відкрити: смикає за ручку, штовхає ногами, хтось витрачає останні сили намагаючись плечем зрушити її з місця, хтось кричить, в надії що хтось з іншого боку почує його і відкриє двері, найвідчайдушніші намагаються продовбати дірку в дверях або поряд в стіні… але і це не допомагає. А все геніальне просто, іноді достатньо залишити двері в спокої. Досить просто заспокоїться, розвернутися спиною до дверей, а якщо бути точніше то повернутися обличчям до того що маєш і сказати «СПАСИБІ». Спасибі всьому тому, що в тебе є зараз, щиро і по-чесному. І тоді двері, в яку ти так прагнув, відкриється тобі сама. Тоді тебе легко і з радістю прийме все те, що за дверима – адже ніхто не хоче бачити у себе в будинку невдячних гостей.
Вдячність – це індикатор, який показує, що ти вже усвідомив цінність того, що маєш зараз, і готовий до більшого. А всі наші невдоволення, незадоволеність, скарги на життя – це і є відсутність подяки, тобто готовності до більшого.
Це закономірно. Коли до вас за допомогою звертається людина, ви йому допомагаєте, і, якщо він після цього піде без банального «спасибі», в наступний раз ви йому можливо і не відмовите в допомозі, але впевнена, що ваш ентузіазм поменшає.
Будьте вдячні за все, що маєте, і будете мати ще більше.