Про цукор останнім часом говорять багато: і про те, що його споживання в перерахунку на одну людину збільшилася в рази за останні десятиліття, і про те, що він необхідний організму або, навпаки, смертельно небезпечний і викликає всі мислимі і немислимі захворювання.
Відразу скажемо, що розглядати з точки зору медицини є сенс тільки факти, підтверджені клінічними дослідженнями, решта (а найчастіше такі сентенції починаються зі слів “можливо…”) навіть в розрахунок брати не будемо.
Отже, що думає про цукор медицина?
Те, що ми називаємо цукром в звичайному житті, хіміки називають сахарозою – це дисахарид, що складається з глюкози і фруктози (до яких і розпадається при певних умовах, наприклад при нагріванні розчину сахарози або під впливом деяких ферментів в організмі людини). Основні розгортаються кампанії щодо глюкози у складі цукру; фруктозу, якій маса в рослинних продуктах, частіше обходять стороною.
Глюкоза бере участь у ряді біохімічних, метаболічних і енергетичних процесів в організмі, зокрема в процесі енергетичного забезпечення центральної нервової системи. Є і спеціальні механізми регулювання вуглеводного обміну, в тому числі обміну глюкози. Здорова людина може отримувати глюкозу в чистому вигляді з їжею або “виробляти” її, розщеплюючи складні вуглеводи.
Основним каменем спотикання є навіть не сам цукор, а його дози: частина медичного співтовариства стверджує, що слід повністю відмовитися від простих вуглеводів – організм сам забезпечить себе глюкозою в процесі метаболізму, а інші впевнені, що помірне вживання цукру навіть корисно. Втім, всі сходяться в тому, що надмірності ніколи не йдуть на користь.
Найпоширеніші міфи про цукор
Міф 1: цукор – пряма дорога до ожиріння
Ніхто не буде сперечатися, що на солоденькому дуже легко погладшати – тим більше, що рідко хто їсть чистий цукор ложками, а в тістечку ще й жири присутні. Будь-яке солодке дуже калорійно, але не всі призводить до появи відчуття насичення – і ось це основна проблема. Наприклад, випиваючи солодку газовану воду, людина не відчуває насичення, хоча “з’їв” вже чимало калорій (і, звичайно, починає шукати насичення додаткової їжі). Друга небезпека у вживанні простих вуглеводів в тому, що з них набагато простіше отримувати енергію, ніж з жирів, що організм і робить, а залишки глюкози (точніше її похідного ацетил-КОА) перетворює на холестерин (шляхом складного каскаду біохімічних реакцій).
При цьому основною причиною ожиріння все так само не є вживання цукру, а позитивний баланс калорій (коли споживання перевищує витрату) і незбалансоване харчування з низьким рівнем білків і клітковини.
Міф 2: цукор викликає діабет
Звичайно, говорити про діабет першого типу (нездатність клітин підшлункової залози продукувати інсулін) ніхто не буде, але про те, що цукор – причина діабету другого типу, говорять досить часто. Діабет другого типу супроводжується збереженням здатності продукувати інсулін, однак значним зниженням чутливості клітин до інсуліну. В ході статистичних досліджень залежність споживання цукру і частоти розвитку діабету дуже виражена, при цьому близько 90% пацієнтів з діабетом мають зайву вагу. Однак так і не встановлена достовірно зв’язок цукру з розвитком діабету другого типу у пацієнтів з нормальною вагою. Значного збільшення ризику при споживанні денної норми цукру не виявлено, тому на даний момент говорити про зв’язок цукру з діабетом другого типу або її відсутності не можна, а, значить, потрібно шукати інші причини розвитку діабету.
Міф 3: цукор призводить до карієсу
Так. Споживання цукру однозначно призводить до карієсу, причому відразу з кількох причин:
Надлишок цукру підвищує кислотність слини, що призводить до руйнування емалі.
Цукор – відмінна “їжа” для хвороботворних бактерій, які починають активно розмножуватися в зубному нальоті, що призводить до захворювань зубів.
Але, по-перше, про те, що будь-який надлишок негативно впливає на організм, ми вже говорили, а споживання цукру в межах норми не змінює значно кислотність слини. По-друге, при відсутність зубного нальоту загроза для зубів мінімальна (досить дотримуватися гігієни ротової порожнини і регулярно відвідувати фахівця для зняття зубного каменю і нальоту, який людина не може видалити самостійно).
Міф 4: цукор викликає залежність
Про це говорять чимало, порівнюючи цукор з самими небезпечними наркотиками. Однак психологи провідних університетів світу виводять кілька критеріїв, обов’язкових для наркотичної залежності, в тому числі:
толерантність (зниження ефекту при використанні тієї ж дози, постійна потреба в підвищенні дози);
синдром відміни (виражені страждання при відсутності речовини і їх зникнення при прийомі наркотику або схожого за структурою речовини);
неможливість добровільної відмови, використання речовини довше і в більших дозах, ніж планувалося спочатку;
поява бажання припинити або хоча б контролювати прийом речовини;
витрата часу на пошук, вживання і відновлення після прийому;
шкоду особистому життю та соціальної адаптації з-за вживання речовини;
продовження прийому незалежно від усвідомлення тяжкості наслідків.
Звичайно, далеко не всі пункти характерні для цукру і назвати його еталонним наркотиком складно. І все-таки вживання цукру призводить до значного викиду серотоніну і, як наслідок, появи ейфорійного стану (аналогічний, наприклад, станом курця після сигарети). Крім того, в ході досліджень було виявлено, що тварини воліли солодку (дуже-дуже солодке) воду наркотичних речовин і навіть прямої стимуляції центру задоволення (що є еталоном кайфу в медицині). Так що цукор може викликати залежність – правда, в більшості випадків, виключно психологічну.
Міф 5: цукор вбиває
Якщо відкинути жарти на тему “100% людей, що вживали цукор, померли (рано чи пізно), то можна зробити висновок, що основною причиною смертності в розвинених країнах залишаються серцево-судинні захворювання. Патогенез захворювань серцево-судинної системи включає, в тому числі, і цукор (хоча його роль опосередкована), оскільки цей продукт підвищує ризик позитивного балансу калорій і, як наслідок, ожиріння.
Що стосується надмірного вживання цукру (якщо його частка в споживаних за день калорій більше 10-15%, не кажучи вже про 25%), то, згідно з результатами багаторічних досліджень, при цьому різко збільшується відсоток смертності від порушень в роботі серцево-судинної системи, що пов’язано, швидше за все, з підвищенням рівня тригліцеридів у крові. Однак навряд чи тільки цукор впливає на такий результат ситуації. Так що з упевненістю заявляти, що цукор є причиною смертності від захворювань серця і кровоносних судин, не можна, адже це питання не досліджений з усіх боків, але, в будь-якому випадку, варто потурбуватися, щоб цей продукт становив не більше однієї десятої вашої денної норми споживання калорій.