Народні назви цієї трави — лечуха, зоря, медунка — досить красномовні. Незважаючи на те, що сучасна медицина використовує нові лікувальні технології, ця корисна трава все так само служить одним з найбільш корисних компонентів, що використовуються в фармакології. Своїми численними лікувальними властивостями люцерна зобов’язана особливої кореневій системі. Її корені сягають вглиб на відстань до 6 м. Це дозволяє «дотягти» до тих речовин і мінералів, яких в поверхневому шарі грунту вже немає, чи не буває. У цій статті мова піде про користь і використанні цієї цінної, лікувальному сенсі, трави.
- Хімічний склад
- Лікувальні властивості
- Рецепти народної медицини
- При болях у суглобах
- При ударах і травмах
- Від геморою
- Зміцнення зубної емалі
- Заспокійливий засіб
- Застосування люцерни в їжу
- Заготівля лікувального сировини
- Протипоказання і запобіжні заходи
Хімічний склад
Хімічний склад і властивості залежать від виду люцерни. Існує 3 дикорослих види цієї корисної трави. До сьогоднішнього дня генетиками винайдено близько 50 нових видів трави.
Хімічний склад рослини збагачується корисними компонентами, що знаходяться в навколишньому середовищі: ґрунті, воді, одержувані в процесі запилення. Основну масу компонентів складають речовини, що активізують різні обмінні процеси в організмі.
Хімічний склад рослини:
- органічні кислоти — підтримують кислотно-лужну рівновагу в організмі;
- вищі жирні кислоти — кислоти високої біологічної цінності;
- мінеральні речовини — учасники всіх біохімічних процесів, що протікають в організмі;
- вуглеводи — базові речовини обмінних процесів;
- вітаміни:
- вітамін А запобігає процеси старіння в організмі, що захищає організм від впливу вільних радикалів;
- вітамін В5 допомагає організму у виробленні клітинної енергії;
- вітамін К відповідає в організмі за згортання крові, запобігає кровотечі, впливає на ламкість кісток;
- вітамін D відповідає за ріст і розвиток кісткового апарату людини;
- вітамін Е покращує і підтримує стан сечостатевої системи, є природним антиоксидантом;
- вітамін В12 відповідає за кровотворну функцію в організмі;
- вітамін В1 необхідний для метаболічних процесів в організмі; бере участь у нейронному обміні;
- вітамін В2 бере участь в роботі клітин, в клітинному обміні, а також у відновних процесах організму;
- вітамін С бере участь в обмінних процесах, допомагає регенерації тканин, підвищує опірність інфекціям, стимулює вироблення колагену;
- інші речовини:
- кетони — кисневмісні речовини, що беруть участь в різних видах хімічного синтезу;
- ефірні олії — концентровані летючі речовини, які надають сприятливий вплив на обмінні та відновлювальні процеси в організмі; є сильними імуномодуляторами;
- стероїди — активні речовини, що стимулюють синтез білків;
- алколоиды — речовини, що окисляє вплив;
- флавоноли — речовини, що стабілізують роботу різних систем організму, стимулюють роботу ендокринної системи.
- антоціани — речовини, які надають бактерицидну дію, стимулюють роботу імунної системи;
Містяться в люцерні речовини активно беруть участь у всіх обмінних і відновних процесах в організмі. Багатство мінерального і вітамінного складу робить її універсальним фитотерапевтическим препаратом.
Люцерна може використовуватися для лікування і профілактики багатьох захворювань, а також надавати позитивний профілактичний ефект на функціонування всіх систем організму.
Чи знаєте ви? Латинська назва рослини (Medicago) означає «корм з Мідії» і відображає факт поширення люцерни шляхом завоювань мідійською армії разом з фуражными обозами. Коренева система дозволяє люцерні прижитися в будь-якому грунті, саме тому вона так широко поширена.
Лікувальні властивості
Фармакологічний ефект цієї трави полягає в наступних властивостях:
- зміцнює організм;
- тонізує і підвищує рівень енергії;
- чинить протимікробну дію;
- загоює рани і сприяє відновним процесам;
- надає протизапальний ефект;
- сприяє регуляції роботи ендокринної системи;
- покращує метаболізм.
Покращують метаболізм такі продукти, як мангостану, кефір, вода з медом, морквяний сік, пангасіус, вівсяні висівки, гарбузове масло.
Лікарська форма люцерни може бути маззю, настоєм, відваром, настоянкою, соком, порошком або просто зеленими листами і насінням, що використовуються в якості харчових добавок. Знаючи про її властивості, можна самостійно вибрати форму прийому.
Показання до застосування:
- Протимікробні властивості використовуються при обробці ранової поверхні в дерматології і хірургії.
- Зняття больового синдрому, запального процесу у вигляді спринцювань при лікуванні гінекологічних патологій.
- При нервовому виснаженні, хронічної втоми, в стресовій ситуації, розладах нервової системи, занепаді сил, хронічному недокрів’ї, фізичному виснаженні організму в результаті хвороби застосовуються настої люцерни та її насіння.
- Діючі речовини беруть участь в багатьох хімічних реакціях організму, сприяють відтоку секрету з передміхурової залози, регулюванню роботи кровоносної системи крові та печінки.
- Застосовується у період лактації для стабілізації процесу вироблення грудного молока.
- Люцерна є гарним імуномодулятором.
- Хлорофіл, що міститься в люцерні захищає організм від інтоксикації.
Чи знаєте ви? Араби називали люцерну прародителькою всієї їжі.
Рецепти народної медицини
Відсутність протипоказань дозволяє застосовувати люцерну в будь-якому вигляді. Різні види препарату містять різну концентрацію діючих речовин, посилену саме способом приготування.
Різновиди лікувальних форм люцерни:
- настої;
- настоянки;
- відвари;
- сік;
- порошок;
- готові фармацевтичні препарати.
Рідкі лікарські форми готуються на основі свіжого або сухого рослинного сировини: листя і коріння рослини. Фармакологічні властивості забезпечуються здатністю сировини віддати корисні речовини в гарячу воду.
Відвар готується кип’ятінням рослинної сировини. На водяній бані кип’ятять протягом 10 хв 2 ст. л. сухої сировини на 0,5 л води. Може використовуватися для спринцювання. Його лікарська цінність в тому, що після висушування сировини, в ньому залишаються мінеральні речовини, вуглеводні, які дадуть корисний ефект.
Відвар рекомендують при підвищеній дратівливості, перепади настрою і різних психоемоційних розладах.
У дерматології відвар використовують для накладання компресів на уражені ділянки шкіри в якості протизапального компоненту. Накладення аплікації застосовується на 20-30 хв. З цією ж метою використовується порошок з паростків люцерни.
Важливо! Відвар готують тільки в емальованому посуді! Ви також можете використовувати посуд з нержавіючої сталі, головне — щоб метал посуду не вступав в реакцію з активними речовинами відвару.
Настій готується способом настоювання сировини в гарячому вигляді з уповільненим процесом охолодження. Наполягати можна в термосі, а можна шляхом укутування ємності в теплоізолюючий предмет (рушника, ковдру).
Для приготування настою необхідно 1 столову ложку речовини залити 0,25 л окропу і настоювати до охолодження. У гарячому настої відбувається інтенсивне виділення ефірних масел, тому з його допомогою можна робити інгаляції.
Настоянка готується із сирої рослинної сировини, що подрібнюють, заливають спиртом (горілкою, коньяком). Препарат наполягають в темному ємкості в темному сухому місці 7-21 день. Фармацевтична аптечна настоянка зроблена на спирту. Приймати потрібно по 10 крапель за півгодини до їжі.
Важливо! Готувати настоянки на алкоголі, міцність якого перевищує 40%, не можна! Це призведе до перегорання корисних речовин і у вашій пляшці залишиться просто цікавий напій, але вже без лікувального ефекту.
Фреш або свіжовичавлений сік. Із сирої сировини (трави) можна приготувати сік. Так як лікарські соки не дуже смачні, але й корисні, то їх можна розбавляти іншими речовинами (вода, інший сік) у співвідношенні 1:1 і приймати по ½ склянки.
Рекомендується при лактації і порушення роботи ендокринної системи (цукровий діабет).
В період лактації також рекомендують волоські горіхи, козяче молоко, фундук, томатний сік, гарбузове насіння.
Приймаючи препарат при цукровому діабеті, потрібно постійно контролювати вміст цукру.
Особливістю соку є його насиченість жиророзчинними вітамінами, тому пити його потрібно курсами: 2:1 — два місяці пити, 1 місяць відпочивати. Також це пов’язано з можливістю організму відкладати мінеральні речовини про запас, а надлишок може бути шкідливий для організму.
Однією з фармакологічних форм люцерни є креми, які застосовуються при ударах, гематомах і хворобах суглобів. Застосовувати потрібно згідно з інструкцією до препарату.
При болях у суглобах
Лікувальний ефект сушеного сировини (порошку з люцерни) забезпечується вмістом вітамінів групи В і С, кальцію, фтору, заліза і речовин, що мають властивості антиоксидантів.
Найчастіше для лікування суглобів застосовують зовнішньо мазі для зняття запального процесу, і настойки внутрішньо, для знеболювання і загального зміцнення організму. Можливе застосування у вигляді компресів з настоянки з медом для зняття набряклості на місці удару.
Дізнайтеся, як при болях у суглобах рекомендують застосовувати м’яту перцеву, журавлину, хвою сосни, хрін, ефірне масло кедра, полин гіркий, прополіс, імбир, ведмежий жир.
При ударах і травмах
Обробляють ранову поверхню настоянкою люцерни для купірування проявів діяльності патогенних мікроорганізмів. Антоціани надають бактерицидний ефект та стимулюють відновлювальні процеси в організмі, а вітаміни і мінерали сприяють загоєнню.
Люцерна також надасть загальнозміцнюючу дію і заповнить енергетичний баланс клітин.
Від геморою
Один із способів лікування геморою є ванночки. Для приготування ванни 1 ч. л. сухої сировини заливають 0,25 л киплячої води. Вода, знята з вогню безпосередньо відразу після закипання, вируюча ключем, корисніше, ніж та, яка кипіла кілька хвилин.
Дати настоятися 20 хвилин, після чого влити в ємність з 2 л води. Приймати такі ванни можна щодня до зняття запалення. Ванночки полегшують біль, стимулюють загоєння запаленого органу. Проводити процедуру потрібно 3-5 хв.
Чи знаєте ви? Водяні ванни лікують запор, так як завдяки їм розслабляються м’язи і поліпшується моторика кишечника. Перші вказівки про водолікувальних процедур пов’язують з ім’ям пророка Мойсея. А ось основи культу бальнеотерапії заклали древні греки.
Розрізняють ванночки по температурі рідини:
- теплі ванночки борються з неприємними відчуттями і свербінням;
- холодні можуть усунути больові відчуття;
- гарячі володіють антибактеріальними властивостями, зменшують запальні процеси;
- парові зменшують больові відчуття.
Зміцнення зубної емалі
Фтор, що входить до складу люцерни, є речовиною, що зміцнює зуби і перешкоджає утворенню пародонтозу і карієсу. Для профілактики захворювань ясен можна використовувати сік рослини. Основний діючий компонент при цьому — вітамін С.
Він також сприяє зміцненню імунітету і є хорошим протизастудним засобом.
В якості гарного протизастудного кошти використовують також листя брусниці, зелена цибуля, листя обліпихи, чай з чебрецем.
Заспокійливий засіб
Седативний ефект надає настій або відвар. Для приготування відвару рекомендують 2 ст. л. люцерни залити склянкою води і кип’ятити на водяній бані 10 хв. отриманий відвар Настояти в термосі, процідити і пити по ½ склянки 3 рази на день.
Застосування люцерни в їжу
Насіння люцерни є добавкою до салатів і можуть використовуватися в якості приправи. На смак насіння нагадують зелений горошок — солодкуватий і крахмалистый. Змішування зеленого сировини люцерни з іншими корисними травами дає посилення лікувальних ефектів.
В літній час це особливо актуально, так як дозволяє організму заповнити витрачені взимку ресурси.
Сік люцерни можна змішувати з соком зелених трав і овочів: петрушки, щавлю, кропиви, селери, зеленої цибулі, капусти.
Компоненти подрібнюються до однорідної маси блендером і розбавляються чистої (не з крана) водою.
Якщо ви любите солодке, то можна в склад додати мед. Приймати такий коктейль можна 2 рази на день по 100 мл Вважається, що зелені коктейлі сприяють схудненню за рахунок кетонів, флавонідів і вищих жирних кислот.
Чи знаєте ви? Першими люцерну стали вживати в Стародавньому Китаї. Наглядові пастухи помітили, з яким апетитом вживають цю траву їх тваринами і почали додавати його в свій раціон. Траву вживали як бідняки, так і знати.
Заготівля лікувального сировини
Люцерна відноситься до багаторічним травам і росте на одному місці багато років поспіль. Період цвітіння припадає на червень-липень. Саме в липні її листя набирають максимальну кількість корисних речовин.
Зібрану сировину сушать під навісами без доступу прямих сонячних променів і без потрапляння вологи. Сонце посилює процеси вироблення хлорофілу, а значить, веде до зменшення кількості корисних елементів в сухому сировину.
А волога сповільнює процес сушки і сприяє загниванню сухої речовини. Зберігати суху сировину можна протягом 1-2 років. Насіння можна збирати в серпні. Небажано збирати їх занадто зеленими або перезрілим.
Протипоказання і запобіжні заходи
Люцерна не має абсолютних протипоказань, але все ж слід враховувати, що алергічні реакції індивідуальні. Тому людям, схильним до прояву алергії, необхідно вводити траву в раціон малими дозуваннями і контролювати реакцію свого організму.
Велика кількість активних компонентів робить люцерну не дуже бажаним речовиною в період загострення запальних процесів шлунково-кишкового тракту.
Протипоказанням є дитячий вік до 3 років. У цьому віці додаткові біологічно активні речовини слід приймати лише за призначенням лікаря.
При системних захворюваннях, наприклад, червоний вовчак, всі препарати в тому числі і люцерну, приймають тільки за рекомендацією лікаря.
Пов’язано це з тим, що системні захворювання зачіпають відразу кілька різних систем в організмі і часто виникають з невідомих науці причин. Саме тому до їх лікування потрібно підійти максимально обережно.
Сподіваємося, що наша стаття відповіла на всі питання, що цікавлять вас. Дотримуйтеся вищевикладених рад і будьте здорові!